Системи автоматизації випарної станції
Випарна станція – це головна ланка теплового господарства цукрового заводу і найбільший споживач пари. На випарній станції пара більш високого потенціалу перетворюється в пару з нижчим тиском і температурою, яку відбирають для нагрівання продуктів цукрового виробництва. Вона займає центральне місце в технологічній і тепловій схемах заводу. Від її роботи залежить продуктивність заводу, витрата палива, втрати сахарози, якість товарного цукру.
Найважливішим завданням автоматизації випарної станції є підтримка оптимальних рівнів по корпусам, а також у збірниках конденсату. Максимальний коефіцієнт теплопередачі досягається підтримкою оптимальних рівнів в корпусах. Зниження рівня соку по відношенню до оптимального значення викликає погіршення циркуляції і оголення поверхні нагрівання. Це призводить до зменшення продуктивності апарату і карамелізації цукру при попаданні крапель соку на оголені труби. Підвищення рівня тягне за собою збільшення теплових втрат і зниження продуктивності.
Особливості впровадження системи автоматизації:
Існуючі схеми регулювання рівнів випарної станції (від збірника соку перед випарною станцією і до збірника сиропу перед вакуум-апаратами) на основі алгоритму «селекціювання» сигналів мають свої недоліки. Запропонований нами алгоритм регулювання рівнів з коефіцієнтом «пріоритету об’єкта» істотно знижує вплив неритмічності надходження соку на роботу випарної станції.
Система автоматизації випарної станції передбачає контроль витрати соку на випарну станцію, а також витрату і густину сиропу після випарної станції.
Системи були впровадженні на наступних підприємствах:
- 2003 рік: ТОВ “Козова-цукор”
- 2003 рік: Іваньківський цукровий завод
- 2003 рік: Іванопольський цукровий завод
- 2004 рік: ТОВ “Бучач-цукор”
- 2005 рік: Ланнівський цукровий завод
- 2006 рік: ТОВ “Ланівці-цукор”
- 2008 рік: Жашківський цукровий завод
- 2010 рік: Бужанський цукровий завод
- 2012 рік: ПАТ Линовицький цукровий комбінат “Красный“